Колір, блиск і світлоносна прозорість каменя різко виділялися серед похмурої суворості залу та блідих фарб осіннього неба.

Дівчина почула глибоке зітхання свого супутника, побачила його затуманений спогадами погляд.

— Таким буває море на півдні погожого дня в полудневу пору, — поволі сказав молодий моряк. Непохитна впевненість очевидця прозвучала в його словах.

— Я не бачила цього, — озвалась дівчина, — тільки відчуваю в цьому камені якусь глибину, світло чи радість, не можу сказати, що саме… Де це знаходять такі камені?

Ні великий спільний для чотирьох вітрин напис: «Антські поховання VII століття, Середнє Придніпров'я, ріка Рось», ні маленька етикетка у самій вітрині: «Гребенецький курган, стародавнє родове святилище», нічого не пояснили молодим людям. Незрозумілими були і речі, що Вточували чудовий камінь: спотворені до невпізнання Іржею уламки ножів та списів, плоскі келихи, якісь підвіски в формі трапецій з почорнілої бронзи й срібла.

— Це розкопано в Київській області,— намагався збагнути юнак, — але я не чув, щоб там або ще десь на Україні знаходили подібні камені… Кого б спитати? — Юнак оглянув просторий зал.

Жодного екскурсовода, як на лихо, не було поблизу, тільки сиділа сторожиха в кутку біля сходів.

Згори почулися кроки, по сходах у зал спускався високий чоловік в старанно випрасуваному чорному костюмі. Побачивши, що сторожиха встала з місця і шанобливо привіталася, дівчина безпомилково догадалася, що цей чоловік тут якесь начальство. Вона тихенько підштовхнула свого супутника, але той уже йшов назустріч незнайомцеві і, виструнчившись по-військовому, почав:

— Дозвольте запитати?

— Дозволяю. Що вас цікавить? — сказав учений, І його спокійні очі короткозоро примружилися, розглядаючи молодих людей.

Юнак пояснив, що саме їх цікавить. Вчений посміхнувся.

— У вас смак непоганий, молодий чоловіче! — схвально вигукнув він. — Ви натрапили на одну з найцікавіших речей нашого музею! Зображення на камені ви добре роздивилися? Ні? Дрібно? А навіщо ж тут цей пристрій? Дивіться! — Вчений взявся за дерев'яну рамку, прикріплену на верхньому зрізі вітрини, опустив її.



3 из 249