Вчений помовчав, потім заговорив так само уривчасто: — Є ще багато історичних загадок. Всі вони говорять одне: мало, мало ми знаємо. Погано уявляємо життя за далекої давнини. Наприклад, тут у нас в золотій кладовій серед скіфських виробів одна золота пряжка. Їй дві тисячі шістсот років, а на ній зображений викопний шаблезубий тигр

— Одну хвилинку… професоре! — вигукнула дівчина. — Невже ви самі так і не можете пояснити… ідею цієї речі… Ну так, самі для себе. Скажіть нам… — дівчина зніяковіла.

Вчений посміхнувся.

— Що з вами поробиш! Те, що я скажу вам, буде просто догадка, не більше. Одно безперечно: справжнє мистецтво відображає життя, само живе і підноситься до нових висот тільки в боротьбі проти старого. За тих далеких часів, коли була створена ця гема, процвітало безправ'я, гноблення і рабство. Сила-силенна людей не бачила в своєму житті жодного просвітку, але раби вели боротьбу за своє визволення. Пригноблені піднімали зброю проти нещадного рабства. І от, дивлячись на гему із зображенням трьох воїнів, хочеться думати, що їхня дружба виникла в боротьбі за волю… Може, вони разом втікали на батьківщину з полону… Мені здається, що ця гема — ще одне свідчення далекої боротьби, яка вирувала тоді, але. тепер затьмарена для нас віками. Сам невідомий митець, можливо, брав участь у боротьбі… Та інакше й не може бути… Цим і пояснюється така досконалість його твору. Це, так би мовити, окрема одинока перемога нового над старим, здобута в глибині минулих віків. Ці свідчення, що доходять до нас, особливо привертають увагу радянських людей, які піднялись на боротьбу з усім тим, що заважає ростові нового. В усьому — в житті, науці і мистецтві. От і ви обоє відразу звернули увагу на цю гему.

Дівчина і юнак знову припали до скла, приголомшені потоком відомостей. Камінь здавався їм таємничим і незрозумілим.